СВАМ – ЩО ЦЕ ТАКЕ?

07 ЖОВ 2021


Європейський Союз запроваджує механізм вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment MechanismCBAM) — перший у світі транскордонний тариф на викиди вуглецю.

The European Green Deal — комплексна політика, спрямована на перетворення економіки ЄС. Її мета – нейтралізація викидів вуглецю до 2050 року. Це, можливо, найбільш амбіційний план, за всю історію вирішення проблеми глобальної зміни клімату. Але бути першим завжди дорого.

Хоча б тому, що товари, вироблені в ЄС, будуть коштувати дорожче, ніж ті, на які не поширюються правила скорочення викидів. У підсумку це зробить місцеві підприємства менш конкурентоспроможними у порівнянні зі їхніми глобальними конкурентами. Щоб утримати компанії від втечі з ЄС, європейські бюрократи розробляють норми штрафування за імпорт вуглецевомісних товарів. Сьогодні оприлюднено трохи деталей (хоча навіть вони викликали величезний ажіотаж), але в цілому основна ідея плану виглядає так.

Вперше цю ідею у липні 2019 року озвучила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен. Вона описала її як прикордонний податок на викиди вуглецю. З того часу ідея еволюціонувала, отримавши нову назву: механізм вуглецевого коригування імпорту – carbon border adjustment mechanism. Якщо податок може викликати гнів Світової організації торгівлі, яка не любить протекціонізм, то CBAM може пом'якшити удар для країн, які вже сплачують за викиди вуглецю. За даними Світового банку, сьогодні оплачується тільки п'ята частина глобальних викидів вуглецю.

14 липня 2021 року Єврокомісія опублікувала пакет з дванадцяти ініціатив «Fit for 55», метою якого є продовження і поглиблення розпочатого раніше курсу скорочення викидів в ЄС на 55 % до 2030 року. Цей пакет містить реформу системи торгівлі викидами (СТВ), перегляд Директиви з відновлюваної енергетики, посилення вимог щодо викидів для нових автомобілів тощо.

CBAM, скоріше за все, буде функціонувати як дзеркальне відображення системи торгівлі викидами ЄС (ETS), найбільшого у світі вуглецевого ринку. При такій «умовній ETS» імпортери вуглецевомістких товарів платять збір, розрахований на основі суми, яку вони повинні були б заплатити, якби спочатку підпадали під дію європейських законів про скорочення викидів вуглецю. Ціна на емісійні квоти в рамках програми торгівлі квотами вже зростає в очікуванні більш суворих кліматичних цілей.

У Брюсселі вважають, що розробити CBAM відповідно до вимог Світової організації торгівлі  (СОТ) складно, але реально. Однак є й інші питання, які Європі необхідно вирішити для впровадження механізму, — від політичних до технічних. Зокрема, визначення обсягу вуглецю, що виділяється при виробництві товару, і способи кредитування країн, що не входять в ЄС. Але для того, щоб стати законом, схему повині схвалити Європейський парламент і країни-члени. Цей процес передбачає переговори, які можуть тривати до двох років, а це означає, що механізм регулювання вуглецевих кордонів фактично не запуститься до 2023 року.

Комісія неодноразово наголошувала, що введення CBAM позначатиме кінець або, принаймні, поступове скасування безкоштовних квот на викиди вуглецю, які сьогодні надають підприємствам. Збереження цих пільг зробило б CBAM несумісним з правилами СОТ. Промисловість хоче вбити двох зайців одним пострілом, заявляючи, що безкоштовне надання дозволів повинно тривати. Це питання стане одним з найсерйозніших перешкод на переговорах про остаточний формат інструменту.

Майбутні грошові надходження від CBAM потенційно стануть новим джерелом доходів для бюджету ЄС – згідно з розрахунками Єврокомісії, мова йде про суми від 5 до 14 млрд євро на рік. Рішення про те, куди спрямувати ці доходи, викличе найбільший опір, попереджають Йос Дельбеке і Петер Віс, колишні посадовці Комісії. Десять років тому вони стали свідками негативної реакції на спробу ЄС включити міжнародні авіарейси у вуглецевий ринок, що частково розглядалося як інструмент для залучення нових джерел грошових коштів. «Будь-які доходи краще направляти на боротьбу зі зміною клімату в країнах, що розвиваються, або на те, щоб допомогти світовій промисловості знизити рівень викидів вуглекислого газу», -– стверджують вони.

Сфера застосування механізму спочатку буде обмежена кількома секторами економіки, серед яких найбільш ймовірними кандидатами є:

  • енергетика,
  • цемент,
  • сталь,
  • алюміній
  • добрива.

Тобто ті, хто викидають в атмосферу найбільший обсяг парникових газів і мають ризик «витоку вуглецю».  Європа імпортує електроенергію з Росії, України та Західних Балкан. Основними імпортерами цементу виступають Білорусь, Колумбія, Туреччина і Україна, а сталь ввозиться в основному з Китаю, Росії, Туреччини, Великої Британії та України. CBAM  розроблять таким чином, щоб в найближчі роки він міг поступово поширюватися і на інші галузі.

            

ЄС хоче надати бізнесу рівні умови і стимулювати до більш активних дій у боротьбі зі зміною клімату країни, що не входять в ЄС. Але якщо інші країни активізуються або якщо пропозиція загострить напруженість у сфері торгівлі, CBAM може залишитися лише інструментом ЄС, а не стати чимось, що застосовується всюди. «Якщо дебати призведуть до більш амбітної реалізації кліматичної політики в глобальному масштабі, найкращим механізмом вуглецевого коригування імпорту цілком може виявитися той, який ніколи не буде застосовуватися», -– відзначили Дельбеке і Віс.

СВАМ буде нагадувати умовну систему торгівлі викидами, і відрізнятися від неї тільки в деяких моментах.

Імпортери, як і виробники, повинні купувати сертифікати на викиди, ціна яких буде визначатися як середня ціна на дозвіл в європейській СТВ за тиждень до дня покупки. Кількість цих сертифікатів не буде обмежуватися, як це робиться в СТВ, оскільки це формувало б обмеження в торгівлі. Водночас імпортери не зможуть торгувати сертифікатами один з одним, але зможуть повертати частину невикористаних сертифікатів в уповноважений орган країни-члена ЄС.

CBAM та Україна 

Хоча СВАМ теоретично міг би прискорити процес декарбонізації в Україні, він навряд чи буде мати сильний ефект на окремих виробників. Кількість вуглецю в експорті електроенергії буде обчислюватися на основі середнього показника в мережі, тому для індивідуальних виробників не буде додаткового стимулу скорочувати викиди від генерації. Велику частку в електроенергетичному міксі України займає атомна генерація, також зростає частка відновлюваних джерел.

В українській промисловості СВАМ створить ініціативи зі скорочення викидів для тих виробників, які використовують нафту і природний газ у виробничих процесах та експортують продукцію в ЄС. Однак, для тих, хто використовує енергію, вироблену третіми особами за допомогою викопного палива, додаткових стимулів не буде. Згодом це може змінитися, і сфера СВАМ може розширитися. Тому важливо відстежувати розвиток такого регулювання в середньо- і довгостроковій перспективі.

З 2023 по 2025 рік можуть ввести перехідний період. Протягом цього часу імпортери щоквартально будуть звітувати стосовно викидів на імпортовані товари та цін на СО2, які вони заплатили в своїй країні. Однак, не потрібно буде купувати сертифікати. Такий період матиме на меті швидший збір даних і ознайомлення імпортерів з системою. Сертифікати можуть ввести з 2026 року.

Ситуація з сектором електроенергії заслуговує окремої уваги. У пропозиції Єврокомісії відзначено, що приєднання третіх країн до електроенергетичної мережі ЄС є важливим етапом для декарбонізації їх систем, оскільки це дає можливість ефективно інтегрувати джерела відновлюваної енергії, краще балансувати попит і пропозицію та підвищувати енергетичну безпеку.

Для тих країн, які приєднаються до ENTSO-E, ЄС буде шукати технічне рішення щодо сплати імпортерами електроенергії за механізмом СВАМ. Якщо таке рішення не знайдуть вчасно, імпортерів тимчасово звільнять від механізму, але не пізніше 2030 року. Це особливо важливо для України, яка планує інтегрувати національну енергомережу в 2023 році.

Однак, для того, щоб послаблення стало можливим, є низка умов – серед них наявність в країні дорожньої карти з наближення місцевої ціни на викиди до європейської, а також зобов'язання досягти кліматичної нейтральності до 2050 року і наблизити законодавство до європейського в сферах навколишнього середовища, клімату, енергії та конкуренції. Багато з можливих умов Україна вже виконує, але є і над чим працювати – наприклад, над введенням СТВ або розробкою дорожньої карти.

Євросоюз готовий допомагати країнам з низьким та середнім рівнем доходів досягти декарбонізації виробництва. Це можливість, якою могла б скористатися Україна. Уряд виступає посередником між приватним сектором і ЄС, створює відповідні ініціативи. Ключову роль в модернізації промисловості грає бізнес-сектор. Доходу від еко-податків буде недостатньо для проведення реформ. Тому необхідні стратегічні зміни в діяльності підприємств та пошук інвестицій. Настає час, коли інвестиції в екологічність товарів стають необхідністю, але також і можливістю для того, щоб не тільки зберегти, але і наростити частку на зарубіжних ринках.

Отже, пропозиція Єврокомісії показала, що попереду багато роботи. Необхідні подальші консультації за низкою пунктів, а саме:

• гарантії послаблень для сектора електроенергетики

• визначення рівня відповідності національних кліматичних стратегій європейським

• узгодження прийнятної дати досягнення кліматичної нейтральності з урахуванням національного контексту

Із запуском системи моніторингу, звітності, верифікації та отриманням перших даних від операторів, уряд повинен почати активну роботу з розробки української системи торгівлі викидами, а також дорожньої карти щодо відповідності ціни на викиди європейському рівню.

Крім цього, ЄС повинен визначитися з тим, куди спрямовувати надходження від СВАМ – до загального бюджету ЄС, на покриття адміністративних витрат, пов'язаних зі СВАМ, або на декарбонізацію. Можливою статтею витрат є допомога третім країнам, які найбільше постраждають від вуглецевого збору. Таку позицію має активно просувати Україна.

Бізнесу слід почати пошук інвестицій для модернізації, співпрацювати з урядом для прискорення процесів декарбонізації. Роль держави у процесі дійсно є беззаперечно важливою, але дії стейкхолдерів повинні бути узгодженими, і скоординованість є вкрай важливою для захисту національних інтересів на міжнародній арені.


Приєднуйтесь до нас на Facebook, щоб дізнаватися про новини першими → http://bit.ly/GpOnFacebook