У цій статті ви дізнаєтесь про таке:

• становлення лібералізованого ринку електричної енергії
• регулювання: основні контролюючі органи
• огляд  ринку електроенергії
• загальна картина паливно-енергетичного комплексу
•     відновлювальні джерела енергії – що Польща має сьогодні
• схема стимулювання ВДЕ
•     енергетична політика Польщі до 2040 року
• майбутнє за атомом?

У той час, як більшість країн Європи та світу виконують умови Паризької угоди стосовно декарбонізації та переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), Польща теж ставить перед собою амбітні цілі: відкрити дві АЕС з шістьома реакторами до 2040 року. Також країна не збирається наразі повністю відмовлятися від вугілля, як, наприклад, Австрія. До речі, дві країни об’єднує однаковий показник – частка у 70 %. Тільки в Австрії – це ВДЕ, а в Польщі – теплова енергетика.   

Отже, яке майбутнє у країни з одним з найбільших вуглецевих слідів в Європі? І які плани у сусідки України стосовно розвитку ВДЕ? Читайте далі!  

Становлення лібералізованого ринку електричної енергії 

До 1990 року вся електроенергетика Польщі знаходилась у власності Державного казначейства і підпорядковувалась Управлінню енергетики та вугілля. У 1990 році почалася реформа цієї структури та її подальша комерціалізація.  Близько 40 генеруючих підприємств (у тому числі ТЕЦ) перетворили в акціонерні товариства. 

Операційні функції управління мережами та диспетчеризації виконувала Польська електромережева компанія (Polskie Sieci Elektoenergetyczne SA, або PSE), яка стала «єдиним покупцем». 

100 % акцій цієї компанії належать Державному казначейству.  У 1997 році в Польщі ухвалили Закон про енергетику, який і сформував новий ринок електричної енергії.  Він створив основу для конкуренції на ринку і  поліпшив фінансове становище енергетичних підприємств. Найважливіша складова нового закону –  зняття обмежень з цін на енергію і паливо.

Регулювання ринку: основні контролюючі органи  

Міністерство клімату і навколишнього середовища відповідає за енергетичну політику, ринки та інфраструктуру країни, питання енергоефективності та енергетичної безпеки, а також за кліматичну політику. Відомство стежить за роботою державних компаній, що займаються видобутком вугілля, нафти та виробництвом електроенергії. Відповідальні за регуляторну політику – міністр клімату та президент Управління з регулювання енергетики (ERA).

Зараз Міністерство клімату відповідає за відділи енергетики та клімату, які раніше перебували у віданні Міністерства енергетики (ліквідовано в кінці 2019 року). 

Роль президента ERA ­– регулювання діяльності учасників енергетичного ринку. Президент ERA призначається прем'єр-міністром на п'ять років за результатами відкритого конкурсу. Регуляторний орган повинен бути неупередженим і незалежним від будь-яких державних або приватних осіб. Президент ERA наділений широким діапазоном повноважень і обов'язків. Серед останніх – стежити за функціонуванням всього енергетичного ринку, включаючи ринки електроенергії та газу. 

Крім того, Регуляторний орган уповноважений видавати ліцензії енергетичним компаніям, які торгують, зокрема, електроенергією або природним газом, і ухвалювати рішення, за допомогою яких він може накладати фінансові санкції за порушення Закону про енергетику, чи інших відповідних актів.

Огляд ринку електроенергії Польщі 

На гуртовому ринку електроенергії учасники мають широкий доступ до різних форм продажу електроенергії, а також до інформації про обсяги і ціни, за якими укладені контракти на електроенергію. Існує зобов'язання продавати 100 % виробленої електроенергії на товарній біржі, але є багато винятків з цього правила. Наприклад, це не стосується відновлюваних джерел енергії або енергії, що виробляється на когенераційних установках.

На Польській енергетичній біржі (Polish Power Exchange або TGE SA) працюють різні учасники ринку – виробники, трейдери та великі кінцеві споживачі. Вони можуть діяти незалежно після приєднання до TGE SA в якості члена, або працювати через брокерські контори.  Учасники ринку також можуть укладати двосторонні угоди, створюючи позабіржовий ринок. Ціни і умови таких договорів відомі тільки сторонам договору.

Роздрібний ринок включає дві групи учасників:  кінцевих споживачів ­ як домашні господарства, так і підприємства, які купують енергію для власного використання, і постачальників, зазвичай продавців електроенергії або операторів розподільчих систем, відповідальних за фізичне транспортування електроенергії. 

У Польщі також функціонує балансуючий ринок, який необхідний для функціонування всього енергетичного ринку.  

Загальна картина енергетичного комплексу

У структурі виробництва енергії переважає генерація з традиційних джерел – тобто електростанцій та ТЕЦ, які працюють на кам'яному вугіллі, електростанцій на бурому вугіллі і ТЕЦ, що працюють на природному газі.    

У секторі ВДЕ велика частина встановленої потужності приходиться на енергію вітру, другим важливим джерелом є сонячна енергія. У Польщі енергетичний сектор все ще на 70 % спирається на вугілля, як основний паливний елемент. Таким чином, при виробництві 
1 кВт-год електроенергії показник викидів CO₂ становить 724 г, що в три рази вищі ніж в середньому по Європі (226 г). 

Це одна з причин, чому рівень цін на електроенергію в Польщі часто є одним з найвищих в ЄС: за даними Європейської комісії, в третьому кварталі 2020 року середня ціна на електроенергію на гуртовому ринку Польщі становила 52 євро за 1 МВт-год, або на 60 % більше, ніж в середньому по Європі за цей період. Польські компанії повинні платити величезні кошти за квоти на викиди CO₂. Новий історичний рекорд таких виплат встановлено на початку липня 2021 року (попередній був зафіксований в середині травня 2021 року), та становить майже 59 євро за тонну. Для порівняння на початку 2018 року ціни квот на викиди коливалися в районі декількох євро за тонну. 

Відновлювальні джерела енергії – що Польща має сьогодні 

Станом на грудень 2020 року за рік в країні з'явилося майже 500 МВт вітрових потужностей (на 8,3 % більше у порівнянні з 2019 роком) та аж 2430,8 МВт сонячних потужностей, що на 159 % більше у порівнянні з 2019 роком. Уряд оголосив про подальший інтенсивний розвиток ВДЕ в обох напрямках. Фактором, який може перешкодити розвитку наземної вітроенергетики, є вимога щодо десятикілометрової відстані між вітрогенераторами та найближчими житловими будинками чи охоронними зонами. 

Схема стимулювання ВДЕ 

Польща не використовує такий вид стимулювання як «зелений» тариф. Натомість використовуються аукціони. Держава не платить за всю вироблену електричну енергію, а лише сплачує «премію». Це значно зменшує навантаження на країну та допомагає виробникам ВДЕ перейти з 100% державної підтримки до часткової підтримки. Виробники ВДЕ повинні шукати ринки збуту самостійно. 

В перспективі успішний розвиток «зеленої» енергетики має базуватись на ринкових принципах, що зрівняє виробників ВДЕ з іншими виробниками електричної енергії.

Окрема генеруюча одиниця ВДЕ може стимулюватися на основі аукціону, якщо її обрано в рамках так званого «аукціону з продажу електроенергії з ВДЕ». Такі об’єкти генерації можуть підтримуватись до 15 років з моменту першого продажу виробленої електроенергії. Однак, існує граничний термін надання підтримки – не пізніше 30 червня 2039 року, а у випадку наземних вітроелектростанцій – не пізніше 31 грудня 2040 року. 

Термін може бути додатково скорочений для певних проєктів, на які поширюється відповідний аукціон, згідно з розпорядженням Міністерства клімату та довкілля. Аукціони проводяться принаймні раз на рік.

Запропонована в рамках аукціону ціна (вказана як чиста вартість) не може перевищувати референтну ціну, яку уряд встановлює щорічно окремо для кожної технології. У 2020 році для наземних вітроелектростанцій з встановленою потужністю понад 1 МВт вона становила 250 злотих/МВт-год (≈60 євро), а для фотоелектричних установок із встановленою потужністю понад 1 МВт – 340 злотих/МВт-год (≈80 євро).

Польща – одна з небагатьох країн, які швидко впровадили систему квотування для відновлюваних джерел енергії. Поточні плани розвитку ВДЕ сформовані на період до 2030 року. Кінцевою метою існуючих планів має стати 20 % частка ВДЕ в загальній структурі проданої електроенергії.

Втім домінуюче положення на ринку електроенергії Польщі зберігається за традиційними джерелами. 

Для досягнення цілей в галузі «зеленої» енергетики, встановлених Європейським союзом (раніше — на 2020 рік, а тепер на 2030 рік), уряд в останні декілька років посилив підтримку офшорних вітряних електростанцій. Закон про стимулювання виробництва електроенергії на морських вітроелектростанціях набрав чинності на початку 2020 року і став основою для спеціальної схеми субсидіювання морських вітроенергетичних проєктів,. 

Великий енергетичний потенціал Балтійського моря, який оцінюється в 80-90 ГВт (залежно від використаної методики), робить його територією з другим за величиною офшорним вітроенергетичним потенціалом в Європі після Північного моря. Таким чином, Польща може стати лідером з розвитку офшорної вітроенергетики в Балтійському морі. Цільова потужність до 2050 року складає 28 ГВт, що становить третину від загального енергетичного потенціалу регіону. Створивши нормативну базу для сектору офшорної вітроенергетики, Польща приєднається до реалізації «Зеленого пакту для Європи», що відкриє інвесторам додаткові можливості.

Підбиваючи підсумок відзначимо, що у Польщі є багато можливостей. Майже всі основні гравці європейського ринку відкривають свої офіси у Польщі саме з наміром долучитися до офшорних перегонів. 

Це створює великий потенціал для енергетичних компаній (продаж/встановлення/обслуговування/використання даних) на наступне десятиліття.

Енергетична політика Польщі до 2040 року 

У 2018 році польський уряд ухвалив Політику енергетики для Польщі до 2040 року (ПЕП), яка закріплює основу для енергетичного переходу, окреслює цілі енергетичного переходу та стає внеском у Паризьку угоду та Європейський зелений курс.

Як передбачено ПЕП, на трансформацію енергетики буде виділено 260 мільярдів злотих (приблизно 56 мільярдів євро) з європейських та національних фондів за різними механізмами. Інвестиції залучать приблизно 880 мільярдів польських злотих (189 мільярдів євро). Це створює швидкий та ефективний поштовх до розвитку сектору відновлюваних джерел енергії.

Відповідно до Енергетичної політики Польщі до 2030 року передбачається, що споживання енергії буде збільшуватися на 1,5 % в рік в період з 2020 по 2030 рік. Також очікується, що попит на енергію зросте на 25 % до 2040 року. Одним з ключових елементів енергетичної політики є план будівництва атомної генерації. Згідно з Енергетичною політикою, перший атомний блок потужністю приблизно 1-1,6 ГВт  введуть в експлуатацію в 2033 році. Вся ядерна програма передбачає, що всього буде побудовано шість енергоблоків.             

Енергетична політика має на меті збільшити використання ВДЕ, тому планують, що частка ВДЕ складе 23  % в кінцевому валовому споживанні енергії. До 2040 року більшу частину встановленої потужності складатимуть станції з нульовим рівнем викидів. Особливу роль в цьому процесі відіграє імплементація морської вітроенергетики в польську енергосистему і введення в експлуатацію атомної генерації. Це будуть два нових стратегічних напрямки, які збираються розвивати в Польщі.  

Майбутнє за атомом? 

Польща – одна з небагатьох європейських країн, у якої немає жодного ядерного реактора. Але скоро все зміниться. Рішення Варшави переорієнтуватися на ядерну енергетику обумовлено терміновою внутрішньою необхідністю. Запаси бурого вугілля в центральній частині Польщі, на які наразі припадає 20 % виробленої в країні енергії, до 2035 року будуть вичерпані. 

Розвивати ядерну енергетику в республіці планували ще в 1970-х роках. Однак після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році будівництво двох реакторів радянського типу «Жарновець» у 80 км на північний захід від Гданська зупинили. Відновлення планують почати в 2026 році. Очікується, що перший реактор  введуть в експлуатацію в 2033 році, а останній – у 2043 році. 

За попередніми оцінками, витрати на зведення реакторів сумарною потужністю 6-9 ГВт можуть скласти до 30 млрд євро. На думку експертів, плани Польщі йдуть всупереч з європейською тенденцією переходу на відновлювані джерела енергії. Експерти вважають, що при наявності сучасних технологій Польщі легко б вдалося довести частку альтернативної енергетики в структурі енергоспоживання країни до 80 %. До того ж будівництво АЕС — вкрай дорогий проєкт. Ядерна енергія може обійтися споживачам в п'ять разів дорожче відновлюваної.

Хоча розвиток альтернативних джерел енергії також входить в стратегію польського уряду, процес просувається повільно. Протягом багатьох років частка «зеленої» енергетики в структурі енергоспоживання Польщі залишається на рівні менше 14 % при середньоєвропейському показнику в 20 % (на 2020 рік). Прорив повинен відбутися в 2025 році, коли будуть запущені перші польські вітряні електростанції в Балтійському морі. Очікується, що до 2040 року їх потужність складе 8 ГВт.

Ядерна енергія, яка є «чистою» з точки зору викидів парникових газів, може уповільнити процес переходу Польщі на альтернативні джерела енергії. Якщо ж завдяки новим АЕС викиди CO₂ в Польщі знизяться, то тиск з боку Євросоюзу щодо скорочення видобутку вугілля також ослабне.

Приєднуйтесь до нас на Facebook, щоб дізнаватися про новини першими → http://bit.ly/GpOnFacebook