З Днем Незалежності, Україно!

Сьогодні ми святкуємо 31й рік нашої незалежності. Сьогодні 182й день війни, яка поділила наше життя на «до» та «після». Весь світ вважав, що через 3 дні росія завоює наші землі, але їм не вдалося. Сьогодні, попри все, ми відзначаємо свою незалежність!

Весь світ тепер знає, де заходиться Україна, скандує з нами «Слава Україні», одягається у жовто-блакитні кольори та вішає наш прапор у себе вдома. Громадяни інших країн збирають кошти на допомогу українським воїнам, переселенцям, пораненим, дітям, людям, які втратили житло… З нами співають «Червону калину» та наш гімн. Як ніколи ми відчули, яка це гордість-бути українцем. Ми викорінюємо з себе «русский мир», читаємо українську літературу, історію, спілкуємося українською, підтримуємо наш бізнес, ми стаємо свідомими!
І це наша національна перемога! Ворог хотів «денацифицировать» Україну, та зробив все навпаки-ніколи ще ми так гостро не відчували те, хто ми є, як зараз!
Ми незалежні, і по-іншому бути не може.
Боляче від того, що ціна цієї незалежності аж занадто висока. Але, як сказав колись Тарас Григорович: «Борітеся-поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля Святая!»
Ми переможемо! Бо наші люди найкращі, наша країна найсильніша, наша воля незламна!
Слава України! Слава нації!