Механізм державної підтримки виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел (ВДЕ), більш відомий як «зелений» тариф, залишається однією з найбільш обговорюваних тем в українській енергетиці. Цьому питанню присвячено велику кількість публікацій та ефірів у медіа загальнонаціонального рівня. Перевагою такої зацікавленості є ріст обізнаності про альтернативну енергетику, що у перспективі сприятиме «зеленому» переходу. Водночас високий інтерес сприяє появі великої кількості міфів про відновлювальну енергетику, а подекуди й викривленню даних та намірам дискредитувати галузь.
Спробуємо разом розібратись, як саме працює «зелена» електроенергетика в Україні. Сподіваємося, що фахові відповіді наших експертів на найрозповсюдженіші питання щодо роботи галузі будуть для вас корисними та цікавими.
Чому виробництво електроенергії необхідно стимулювати?
Попри очевидні переваги відновлювальної енергетики, наприклад найочевидніше – скорочення обсягів шкідливих викидів – виробництво «зеленої» електроенергії досі менш конкурентоздатне, ніж традиційні види генерації. Теплова генерація розвивається вже майже півтора століття, від моменту запуску першої атомної електростанції минуло понад 60 років. «Зелена» енергетика найбільш молода у цьому списку, а здешевлення технологій потребує часу. Для стимуляції розвитку «зеленої» енергетики в усьому світі існують різноманітні механізми підтримки галузі.
Читайте також: ПІДТРИМКА ВИРОБНИЦТВА «ЗЕЛЕНОЇ» ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ – СВІТОВИЙ ДОСВІД
Навіщо Україні «дорога» відновлювальна електроенергія, якщо у нас в надлишку іншої, дешевшої?
Насправді існує декілька причин, чому ми повинні розвивати відновлювальну енергетику.
Перша – турбота про навколишнє середовище та перспективи подолання проблеми вичерпності ресурсів.
Друга криється в необхідності диференціювати джерела виробництва електроенергії, що дозволить забезпечити енергетичну незалежність України.
Третя причина: традиційні види генерації електроенергії, що працюють в Україні, потребують значної модернізації основних фондів. В той час, як новостворені об’єкти відновлювальної енергетики побудовані на базі сучасних інноваційних технологій.
Яка мета України у секторі ВДЕ?
Згідно з енергетичною стратегією України до 2035 року, частка ВДЕ у загальному первинному постачанні енергії має становити не менше 25 %. Для порівняння, енергетична стратегія Євросоюзу має на меті до 2030 року знизити шкідливі викиди в атмосферу на 40% від рівня 1990 року та виробляти майже третину електроенергії з відновлювальних джерел.
Найбільш розповсюджений механізмом підтримки ВДЕ у світі є Feed-in tariff (FIT). Він гарантує виробникам фіксовані ціни на електроенергію з відновлюваних джерел протягом певного періоду.
Така модель підтримки діє в Україні з 2009 року.
Держава викуповує електроенергію з ВДЕ через свого представника. В Україні це державне підприємство «Гарантований покупець». Купівля «чистої» електроенергії відбувається у пріоритетному порядку та у повному обсязі. Ціна купівлі електроенергії за спеціальними тарифами вище ринкової ціни на електроенергію. Для компенсації різниці між цінами за «зеленим» тарифом та ринковою вартістю товару завжди використовується чітко визначене та гарантоване джерело фінансування.
Схема стимулювання виробництва електроенергії за допомогою «зеленого» тарифу встановлена до 1 січня 2030 року та поширюється на суб’єктів, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії на електростанціях, введених в експлуатацію в період її чинності.
Принципи формування «зеленого тарифу» визначено Законами України «Про ринок електричної енергії» та «Про альтернативні джерела енергії». Відповідно до їх вимог Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) розробила та затвердила документ, яким керується при встановленні таких тарифів – Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії.
На що можна замінити «зелені» тарифи? Які є альтернативи?
Альтернативними механізмами підтримки є також: feed-in premium (FIP), квотні зобов’язання з торговими зеленими сертифікатами, «зелені» аукціони, позики на пільгових умовах, гарантійні зобов’язання держави за наданими позиками, різноманітні податкові пільги та інвестиційні гранти. Просто так замінити схему підтримки неможливо, адже її функціонування закріплено законом. Проте механізми можуть (та повинні) існувати паралельно, доповнюючи один одного та змінюючись еволюційним шляхом.
Як розвивається система підтримки ВДЕ в Україні?
В Україні основною системою підтримки ВДЕ є FIT. Крім того, у 2020 приватні компанії отримали змогу придбати чисту електроенергію на біржі. У 2021 році планується запуск «зелених» аукціонів з розподілу квот підтримки. Окремо вивчається можливість відходу від системи FIT та запровадження FIP.
Приєднуйтесь до нас на Facebook, щоб дізнаватися про новини першими → http://bit.ly/GpOnFacebook
